До питання збереження і популяризації пам’яток промислової архітектури України

На написання цього посту наштовхнули ряд спостережень і співставлень. Свого часу я  склав список  давніх промислових будівель Рівного. Ці матеріали були передані до Львова, щоб бути використані при підготовці опорного історико-архітектурного плану. Нещодавно натрапив на повідомлення, де цікавилися водонапірними вежами в Рівному. Також публікували фото будівлі лазні Зафрана, яка потроху руйнується.

В цей же час спостерігав досвід популяризації таких об’єктів на Долішньому Шльонску. Якщо це вже не діючі за прямим призначенням споруди, то тут зазвичай працюють музеї, доволі часто – приватні. Як можливість популяризації таких будівель використовують сучасні технології. З цією метою було створено електронну мапу:

Долішньошльонська карта пам’яток промисловості має на меті популяризувати та пропагувати індустріальну спадщину Долішнього Шльонська  шляхом позначення вибраних об’єктів спеціальними дошками, що інформують трьома мовами (польською, англійською та німецькою мовами) про історію та значення об’єкта. Всі місця також будуть нанесені на Нижньошльонськійкарті.

– Карта – це спосіб наблизити промислові об’єкти до туристів та жителів краю. Він доступний у веб-версії і стосується тих місць, де варто ознайомитися з технічними пам’ятками, – вважає Петро Гербер, президент Фонду збереження промислової спадщини в Шльонску.

Більшість пам’яток постійно відкриті для туристів. Виняток становить ГЕС у Вроцлаві, яка все ще є діючим підприємством і не доступна відвідувачам на щоденній основі. Проте вона повинен бути відкритим для туристів та жителів міста з нагоди різноманітних заходів, організованих у Вроцлаві та днях, зазначених власником електростанції Tauron Ekoenergia sp. z o.o.

Досвід Польщі є корисним, зараз початку інформацію про ці споруди можуть почерпнути всі охочі не лише із мапи на жвавій пішохідній вулиці в центрі Вроцлава демонструються інформаційні стенди. В Україні є чимало таких будівель – від Донбасу до Волині. В рамках втілення проекту “Віртуальні історичні міста” такі споруди будуть відображатися, важливо, щоб органи державної влади і приватні особи були зацікавлені у їх збереженні і  представлені, як туристичні атракції.

Климчук Андрій

 

Leave a Comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *