Леон Гомоліцький. З’їзд в Рівному

Час дії – 1936 рік. Серпень – місяць канікул і відпусток. Тоді, власне, відвідував його [Кондратєва]. Не сам, з Юрою [Георгій Клінгер], сином професора Вітольда Клінгера.  Мали зустрітися, власне, в Рівному. Близько в Острозі гад Горинню на гостині в своїх батьків була Єва. Мала також приїхати до Рівного на зустріч зі мною. Я натомість планував побачитися по дорозі зі своїми батьками. Не бачив їх від грудня 1930 року, коли виїхав до Варшави, щоб лишитися там назавжди. Після мого від’їзду переїхали до малого містечка Межиріча за декілька кілометрів від Рівного. Маєток Кондратєва, власне, лежав на пів-шляху між Рівним і Межирічем. Все гарно пасувало географічно.

У батьків гостював від автобуса до автобуса.  Лише переночував. Поспішав на з’їзд задовго до обумовленої дати, але щось мене  затримало у Варшаві. Батька фактично не бачив. Дуже осунувся. прийшли до нього діти, яких навчав писати і читати.  Щоб не заважати були змушені з мамою  перейти. Зовсім посивіла і якось обмаліла. Скаржилася, що Межиріч тільки називається містечком, а насправді – українське село. Селянин за якусь шкоду теляти зарубав сокирою сусідську дитину. Переїхали  Брюха – песика, улюбленця мами. Говорила, що вміє говорити. Смішно надував щоки в надмірі своїх псячих емоцій.  Намалювала його портрет – найкращу свою  картину. Переїхано його колесами воза на полі. Страшно кричав. Довелося його добити.  Утримувалися з тих уроків батька, за які їм платили живністю – молоком, яйцями, хлібом. Не багато їм міг допомогти при моїх заробітках-доробітках. Ходили ми по якихось пустищах. Думав, що погостюю в них тиждень. Після неспокійно відіспаної ночі від’їхав автобусом. Батьки стали на порозі своєї халупи, прощаючись здалека.  Як Філемон і Бавкіда.  Ніколи їх більше не  побачив.

В Рівному, як збірний пункт визначили будинок однієї пані, місцевої поетки [Лідія Сеницька]. Про це їй нічого не сказали. Мав з нею обговорити справу її участі в антології російських поетів, що проживали в Польщі. Взяв від неї течку віршів в надії, що знайду з-поміж них декілька відповідних. Якщо сказати наперед: нічого не знайшов. Були ще занадто  юнацько незрілі. Переконавшись, що її нема в «Антології» ледь не отримала серцевого нападу. В цей день [з‘їзду] прийняла мене зі старосвітською гостинністю. Після ситного обіду запропонувала, щоб я відпочив. Відвела мене до великої зали, де навпроти відкритих дверей  стояла оттоманка. Лежу так з напіввідкритими очима і бачу, що через ті двері  не стукаючи входить сонячна з’ява, наближається і сідає збоку на оттоманці. То була моя Єва. Дама  здивувалася, але прийняла сердечно і Єву. Тут з’явився ще й Юра і пішли втрьох в місто. На якомусь скверику, де сіли, погоди і сонця було стільки, що ще відчуваю тепло. Через пів століття, коли  з них немає вже нікого. Потім провели Єву на автобус до Острога, а самі поїхали до маєтку Кондратьєва.

Результатам цієї  зустрічі «Трьох поколінь» був збірник віршів Кондратєва, моїх і Юри.  Видав його в серії поетичних зошитів «Святої ліри» (це з Пушкіна «Пока не требует поэта. К священной жертве Аполлон»). Тоді видати було дуже просто. У Варшаві працював в друкарні на нічних коректурах. Друкарня мала росіійські шрифти. За друк платив власнику друкарні. Папір купував  у Сюдецького на Брацькій- знайома дорога, був учнем школи оздоблювальних мистецтв. Парір голандський з водяними знаками. Набір ручний знайомого майстра.  Наклад – 1000 примірників.

Юра писав російською містичні вірші, але мав сумніви чи метафори чи метафори часом не диявольського походження. Намагався перенести лірику в молитви, що, здається, ще нікому не вдавалося.

 

Примітки

Георгій Клінгер (1918 -1976) – поет, богослов Георгій (Юрій) Вітольдович Клінгер народився 15 квітня 1918 р в Смоленську. Батько – професор класичної філології Київського університету, з 1921 року завідувач кафедри грецької літератури і фольклору Познанського університету. З 1924 р Георгій Клінгер в Польщі. Брав активну участь в житті православної парафії в Познані. З 1930 р. навчався в гімназії св. Марії Магдалини в Познані, потім в Познанському університеті (1937).

З 1934 р починає писати вірші по-польськи, з 1935 р – по-російськи. Входив до  літературного об’єднання “Священна ліра”, де опублікував книгу віршів “Небесний плуг” (Варшава, 1937), “Жнива Божі” (Варшава, 1937 в складі збірки разом з Олександром Кондратьєвим і Левом Гомолицким); учасник “Антологія російської поезія в Польщі” вірші публікувалися в варшавських газетах, віленському журналі “Рідне слово”. Листувався з Зінаїдою Гіппіус.

Університетську освіту, розпочату в Познані, завершив в Кракові (1946); працював ад’юнктом на кафедрі історії філософії Ягеллонського університету в Кракові. Читав лекції з сучасної російської літератури, працював над дисертацією про творчість Олександра Блока, перекладав вірші Миколи Гумільова. У 1949 р. став учителем польської мови в гімназії міста Козьмін Великопольський. Висвячений на священика (1952) настоятель православної парафії в місті Кентшин (1953) і приходу св. Іоанна у Варшаві (1956-1960). Професор Варшавської православної духовної семінарії (1956), ад’юнкт Християнської богословської академії у Варшаві (1957). У 1960 звільнений з посади настоятеля парафії. У 1969 р знову отримав самостійний прихід у Познані. Захистив докторську дисертацію (1962) доцент (1966) і проректор Християнської богословської академії у Варшаві (1967). Переклав ряд православні книг польською мовою (фундаментальна праця П. Н. Євдокимов “Православ’я”). Працював в комісії “Віра і церковний устрій” Всесвітньої Ради Церков (1969).

Помер в ніч з 2 на 3 лютого 1976 р

 

Лідія Сеницька († 1973 Нью-Йорк) – прозаїк, поетка; керівник російського літературного гуртка в Рівному; учасник Збірника російських поетів у Польщі та Антології російської поезії в Польщі; співробітник журналу «Утес» ; вірші, оповідання, п’єси, рецензії в низці часописів; з 1939 р. мешкала  в Варшаві, після Другої світової війни публікувала переклади французької та польської поезії в газеті «Русский голос», з 1964 р. на еміграції в США.

Переклад з польської і  примітки: Климчук Андрій

Leave a Comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *