Матеріали про м. Володимир-Волинський та повіт в рукописних збірка Оссолінеуму у Вроцлаві

На сьогоднішній день Науковий заклад ім. Оссолінських у Вроцлаві володіє дуже цінним рукописним фондом, багато матеріалів якого мають відношення в той чи інший спосіб теренів України. Підвалини цієї збірки були закладені ще у Львові. У роки ІІ світової війни німцями вивезено 5113 рукописів зі Львова. Влітку 1945 р. частина цих фондів була віднайдена в Нижній Сілезії (м. Аделін), але її не було повернено до Львова, а передано в Бібліотеку Народову в Варшаві. Близько 5000 передано 1947 р. до Польщі. В 1946-1947 рр. за постановою Ради Міністрів УРСР Польській Народній Республіці було передано у липні 1946 р. 7041 рукопис. У 1946-1947 рр. радянська влада передала в дар повоєнній Польщі значну частину рукописів до Польщі.

В збірках Львівської наукової бібліотеки зберігаються рукописи з давнього Оссолінеуму, що мають відношення до Володимира-Волинського. Не будемо зупинятися на їхньому огляді, лише додамо, що ці матеріали змікрофільмовані і оцифровані польською стороною, доступні як в Науковому закладі ім. Оссолінських (стаціонарно), так і на сайті (online). Натомість зупинимся на тих, що нині знаходяться безпосередньо у Вроцлаві. Більшість цих матеріалів також доступна у формі мікрофільмів. В описах подається сиґнатура рукопису, заголовок та короткий коментар вмісту.

Слід зазначити, що складений перелік напевно є далеко не повним. Створювався на підставі перегляду описів змісту рукописів, які не завжди були аж на стільки повними. В процесі опрацювання рукописів за іншими напрямками досліджень вже виявлено декілька таких, що дотичні Володимира. Їх також включено до переліку.

2512/II. Archiwum Rzeczyckich. Akta majątkowe i procesowe z lat 1676-1768. Wypisy z ksiąg grodzkich łuckich, włodzimierskich i innych

Містяться виписки з володимирських ґродських книг.

2526/III. Archiwum Rzeczyckich. Kwity z lat 1790-1804.

Містяться квитанції, оформлені у Володимирі.

4763/II. Lustracya starostwa włodzimirskiego anni 1663                                        

 Інвентар Володимирського староства.                               

2750/II. Kopiariusz dokumentów odnoszących się do kościoła wschodniego w Polsce. Міститься рукопис праці «Інформація про права святої католицької в обрядах грецьких віри з Меморіалу я. кс. Біскупа Матчевського Мєнюта опрацьована, перекладена Антонієм Млодовським, біскупом брестським, коад’юнтом володимирським».  

14190/III. Miscellanea, zawierające akta publiczne i prywatne z XVI-XVIII w. Містяться виписки з книг Володимирського замку за 1765 р. Записи стосуються позову проти Маріанни з Четвертинських, вдові по Іґнаци Садовському, старості канівському (матеріали на k. 137-140).

14232/III. Papiery dotyczące Hulewiczów i Świeykowskich oraz innych rodzin i osób z XVI-XIX w.

Присутні документи затверджені в Володимирі.

14477/II. Józef Kazimierz Dotkiewicz: Wspomnienia z lat 1898-1946.

В спогадах знаходимо опис короткочасного перебування у Володимирі та околицях на початку Другої світової війни. Автор описує німецькі бомбардування, прибуття до міста втікачів, які втікали від воєнних лихоліть. Бічними дорогами у складі польської групи Юзеф Доткевич відбув надалі до Сарн.

14602/III. Papiery majątkowe, procesowe i inne Moraczewskich, rodzin spokrewnionych oraz związnych

Містяться виписки з книг Володимирського замку відносно міста Літина на Поділлі.

14626/III. Archiwum rodziny Kańskich h. Janina. Papiery Kańskich przeważnie majątkowe i procesowe do roku 1799 dotyczące Ludwika Kańskiego, łowczego lidzkiego, komornika granicznego i pisarza gr. krzemienieckiego (syna Franciszka), jego żony Wiktorii z Ostrowskich i syna Stanisława

Містяться документи, затверджені у Володимирі.

15332/II. [Wincenty Sikora nazw.] L. Niedzielski [pseud.] «Кu wielkiej Polsce. O życiu i działalności [Jerzego Sikory] bohatera z wojny polsko-niemieckiej w 1939 r. na podstawie jego pamiętnika i notatek opowiedział L. Niedzielski»

Окремі розділи дослідження Вінценти Сікори стосуються подробиць проходження військової служби Єжи Сікорою у Володимирі. Окрему увагу звернуто на його працю в ідеологічному гуртку школи підхорунжих та на ним підготовлені реферати.

15333/I. Dziennik Jerzego Sikory z lat 1928-1936.

Сам Єжи Сікора описує свою службу в школі підхорунжих резерву артилерії, яку він розпочав в 1937 р. Служба була важка, а керівництво суровим, як він це нотує. Також описує свою діяльність в ідеологічному гуртку, де виголосив наступні реферати: «Які завдання бачить перед собою наше суспільство», «Офіцери резерву, як еліта суспільства і обов’язки, що з цього випливають» та «Ощадливість – шлях до добробуту». 28-го червня 1938 р. після складання всіх необхідних екзаменів Єжи Сікора отримав звання підхорунжого резерву артилерії. В липі цього ж року відбув для продовження військової кар’єри до м. Сєдліце під Варшавою.

15334/III. Papiery i dokumenty Jerzego Sikory i jego dotyczące

Серед документів – свідоцтво закінчення школи підхорунжих у Володимирі.

15335/II. Album z fotografiami Jerzego Sikory

Є фотографія слухачів школи піхорунжих у Володимирі. 

15381/II. Józef Błoński.«Pamiętnik 1891-1969»        

Спогадам про Володимир Юзеф Блонський присвячує окремий розділ. Стосуються вони військовій службі, на яку він прибув на початку грудня 1924 р. У Володимирі служив в якості одного з командирів ІІ батальйону 23-го полку піхоти. По прибуттю до міста Юзеф Блонський декілька днів мешкав в будинку капітана Яблонського, після чого отримав службове помешкання. Це був окремий будинок на офіцерській колонії, складався з двох кімнат та кухні.

В своїх спогадах Юзеф Блонський дає короткий історичний нарис полку. Також охарактеризовує багатьох осіб з керівництва: полк. Вольського та його наступника – полк. Костецького, підполк. Кароля Козяровського, капіт. Леона Коморовського та інших. Найбільш приятельські стосунки Юзеф Блонський мав з Флоріаном Грабчинським, який походив з Литви. Звісно, в спогадах Юзефа Блонського є подробиці життя полку та перебігу військової служби, стосунків з цивільним населенням Володимира.

В 1927 р. після смерті батька Юзеф Блонський перебрався на військову службу ближче до родини, в Золочів.

15032/II. «Związek Harcerstwa Polskiego. Chorągiew Wołyńska. Hufce żeński i męski we Włodzimierzu Wołyńskim w latach 1916-1939». Opracowała Wanda Wachnowska-Skorupska przy współpracy innych osób

Праця складається з 4-х розділів: «Фрагменти історії м. Володимира», «Початки гарцерського руху у Володимирі, 1916-1929», «Розвиток гарцерства в 1930-1939 рр.», «Вересень 1939 р. і список гарцерів і гарцерок, які полягли під час Другої світової війни». Текст дослідження щедро проілюстрований численними світлинами, до кожного розділу долучено різноманітні додатки.

15557/II. Feliks Kostecki (Lech) «Na leśnych bezdrożach. Wspomnienia z konspiracji na Wołyniu z lat 1939-1944»

Фелікс Костецький в своїх спогадах описує бої в околицях Володимира, Ставок і Мосур.

15639/II. «Wspomnienia Jerzego Sczanieckiego z Kwiatonowic z lat ok. 1906-1939 wraz z historią rodu Sczanieckich»

Короткий фрагмент спогадів Єжи Счанєцького стосуються подій 1939 р. Це – вимарш із Замостя до Володимира, короткочасне перебування в місті і подальший шлях до Ковеля. В додатках є фото м. Устилуга.

15650/II. Roman Turek «Zanim pługi wyszły w pole. Wspomnienia zbeletryzowane z lat 1918-1922»

В другій частині своїх спогадів Роман Турек описує свій шлях під час воєнних подій через Ковель, Володимир-Волинський до Влодави.

15662/II. Aleksander Rummel «Życie dla kraju i samochodu. Wspomnienia, rozważania, refleksje  z lat 1908-1978»

 Спогади Олександра Руммеля про Володимир-Волинський розпочинаються описом тутешнього гарнізону: «В колишніх російських казармах містилися: 23 полк піхоти, 27 полк легкої артилерії та школа підхорунжих  резерву легкої артилерії «SPRA». На території школи площею 1 км. кв. знаходилися розбудовані і досить чисті будинки, упорядковані майданчики для навчань, газони і новопрокладені доріжки. При  головній брамі з лівого боку на нововибрукованому дворі стояв двохповерховий сучасний будинок керівництва, а посеред великої клумби – 75-міліметрова гармати». Подальші спогади стосуються, власне,   «SPRA» як військової одиниці. Досить детально автор спогадів спиняється на тогочасному керівництві школи підхорунжих. Так, командиром був Ян Філіпович, а директором наук – майор Луціан Ґальстер, керівником першої батареї – майор Вітольд Плашницький, вихователями і викладачами були: Войцех Ринкович, кап. С. Ґрабер, кап. поруч. Рудольф Маєвський.

В межах   «SPRA» діяв культурно-освітній гурток, що складався з таких секцій: виховавчо-освітньої, співочої, музичної, фотографічної, товариської, історико-музейної, військової та морської. В діяльності жодної з них О. Руммель не приймав участі.

Звичайно, в своїх спогадах Олександр Руммель широко висвітлює і сам перебіг військової служби. 

15676/II. Stanisław Herbst. «Wspomnienia z lat 1910-1944»

Згадки про Володимир у спогадах Станіслава Гербста досить лаконічні. Вночі 16-го вересня 1923 р. прибув до Володимира. Тут відвідав родину Ґебхардів, де мала б бути його мати, що приїхала до цієї своєї родини ще перед війною. Однак мати Станіслава була вже в селі Охнівці біля Володимира. Відпочивши 2 дні в Охнівці Станіслав Гербст вирушив в напрямку Устилуга.

16722/II. Papiery Rady Głównej Opiekuńczej dotyczące sytuacji ludności polskiej w Małopolsce Wschodniej w latach 1943-1944. Dokumentacja zbrodni ukraińskich

Наявні списки осіб польської національності, що загинули під час Другої світової війни  по окремих селах Володимирського повіту. Також міститься звіт під назвою «Випадки на Волині в повіті Володимирському» датований 21.09.43 р.

16723/II. Wykazy imienne Polaków zamordowanych przez nacjonalistów ukraińskich w latach 1943-1944 w Małopolsce Wschodniej i na Wołyniu

Наявні статистичні дані по Володимирському повіті: поляки, які загинули під час Другої світової війни.

16730/II. Paweł Zaleski.  „Wspomnienia wołyńskie z lat ok. 1914-19442

Павел Залеський у спогадах описує свої мандрівки Володимирським повітом. Згадує також про знайомого – Петра Музику, який походив з цих околиць, а згодом осів у Варшаві, де співпрацював з українськими націоналістами.      

18355/II. Materiały Mieczysława Gębarowicza dotyczące zabytków sztuki i kultury głównie na ziemiach południowo-wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Dokumentacja fotograficznа

6 томів фотографій пам’яток, головним чином з теренів України, в тому числі і Володимира. Климчук Андрій Миколайович

Leave a Comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *