Місто «скляних акваріумів» чи Рівне історичне?

Нещодавно на сторінках одного відомого інтернет-ЗМІ можна було прочитати таку фразу:

За великим рахунком у Рівному можливо є 20-25 старих будинків, які мають якусь архітектурну цінність.

Але все інше – це просто «обнять і плакать».

Тож закономірно виникає питання чи все настільки сумно? Чи нема Рівному справді чого показати?

Автор правий лише в одному сумно справді, але від того, що архітектурне обличчя міста з одного боку псує однотипний спадок «совка», а з іншого – новомодні «акваріуми» під чергові ТЦ. До слова, в сусідні площі без жалю позбуваються спадку від так званої «комуни», якщо він не виправдовує своїх функцій. Один ілюстративний приклад Вроцлава – в нас би «таке» перефарбували, замінили вікна і потому! Вроцлав успішно прощається з цією будівлею.

В Рівному є таких будівель чимало. Вже давно пора позносити «хрущовки» – житло, яке в своєму корінні планувалось, як тимчасове. А людей, як пропонує автор статті зацитованої вище,  переселити в «нормальне житло», тобто в новобудови, але десь на околицях (такого будується і збудувати можна чимало).

Навіть найбуденнішу будівлю можна вдало презентувати. Головне в це «тістечко» покласти свою родзинку. Якщо досконало показати ту чи іншу будівлю, то в неї знайдуться конкретні симпатики, які прийдуть саме до неї. З іншого боку весь архітектурний ансамбль потрібно так зпрезентувати, щоб це було цікаво всім.

Не думаю, що комусь було б цікаво приїхати  з іншого міста, а тим більше країни подивитися на висотки, ТЦ і базари. Якщо говорити про Рівне, як про місто з більш ніж, 500-річною історією, то це має бути Рівне історичне.

З ще не зруйнованої забудови можна виділити цілком конкретні фрагменти, які потребують негайного захисту, а втрачені частини потрібно заповнити спорудами в автентичному стилі.

Неодмінною ознакою будь-якого міста була площа Ринок. От лише про площу з такою назвою ніхто в Рівному не чув. Це не означає, що її ніколи тут не було. Можемо, навіть, сказати більше: площа тут була досить оригінальна і складалася з двох окремих: Старий Ринок і Гандльова. Забудова всього ринкового кварталу частково вціліла і дотепер. При чому, що ці будинки можуть бути досить давніми, оскільки саме вони залишалися після пожеж. Нещодавно вдалося віднайти документ, де чорним по білому написано, що один з цих будинків в 1937 р. вже мав більше 100 років. Провівши не складні арифметичні дії можемо порахувати, скільки йому може бути років. Чи не заслуговує він на те, щоб бути пам’яткою? Питання риториче. Схожого будинка ми, до речі, нещодавно позбулися взамін на акваріум ТЦ «Кубанський». Нижче фото,

як було і як є.

 

 

Регенерацію міського  середовища Рівного потрібно розпочинати саме з відновлення «серця» міста – Ринку. Ця територія на мапі сучасного Рівного окреслена насамперед вулицями: Базарна-Пересопницька-Гетьмана Полуботка-Соборна. Найбільш дисгармонійними на цих і прилеглих вулицях є вже згаданий ТЦ «Кубанський», пасаж ТЦ «Ліон», а також т. зв. «хрущовки», колишній Будинок побуту і ряд кіосків по вул. Пересопницькій. Наступним етапом можна відновити забудову в прилеглих кварталах, на місці теперішнього продуктового ринку і «Моріону». «Родзинкою» цього може бути прагнення показати забудову тих єврейських кварталів, які  колись були в місті. Ці споруди можуть виконувати, як функцію житла, так і торгівельну чи надання послуг.

В цілому ж туристична концепція  Рівного має стати, як зображення міста полінаціонального. Такої ж регенерації потребує типова забудова українських кварталів в районі вул. Шевченка, Литовської та польської на Грабнику.

Климчук Андрій

Leave a Comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *