Наміри будівництва головпошти у Львові розроблялися в останні десятиліття ХІХ ст. Тривалий час підшуковувалась необхідна ділянка, яка відповідала б по площі, що в центрі міста, вже тісно забудованому, було не такою легкою справою. Нарешті вибір зупинився на ґрунтах, які належали греко-католицькій семінарії (частина саду).

Будівлю було запроектовано віденським архітектором  Фрідріхом Зецтом, як типовий проект поштамтів.  Певні корективи на замовлення влади міста вніс Сильвестр Гавришкевич. Основні будівельні роботи виконувались в 1887-1889 рр. будівельною фірмою Людвіка Балдвіна-Рамулта та Юліана Цибульського. Початково будівля мала видовжений головний фасад вздовж вул. Словацького, на П. Дорошенка і Коперника відходили два крила.   Поруч з будівлею на проїжджій частині вулиці знаходилася криниця (водяна колонка),  трамвайна колія тут робила вигин.

На той час це була будівля на три поверхи.  На першому поверсі був великий вестибюль , а на другому – операційна зала.  В 1894 р. над головним входом було змонтовано  годинник, в стіни будівлі вмонтовано світильники. Будівля мала риси історизму (необароко).

Будинок  головпошти зазнав значних руйнувань під час українсько-польської війни. В 1922-1923 р. його було відбудовано,  з боку двора добудовано офіцину, після цього будівля набула форму літери «Е».  Звідтоді і дотепер в зовнішніх рисах фактично незмінна, стиль – неокласицизм.  Ці роботи були виконані за проектом Альфреда Захаревича та Євгенія Червінського.

За радянських часів реконструкції торкалися головним чином інтер’єрів головпошти.

В архітектурному і адміністративно-функціональному значенні це одна з найкращих споруд Львова. З боку вул. Словацького вхід до будівлі виконаний у формі арок. Фасадам будівлі характерне горизонтальне розпланування:  карниз над першим поверхом.  По вертикалі будівлю оздоблено виступаючими ризалітами,  пілястрами і надбудованими аттиками.

Будівля має статус пам’ятки архітектури місцевого значення.

Автор довідки: Климчук Андрій