За часів Російської І Read more [...]
Авчинніковський ряд (провулок Нечипуренка)
Place Category: Вулиці
-
Виник як один з трьох Гостинних (Червоних) рядів.На плані Одеси 1807 р. Франческо Фраполлі Авчинниківський ряд розділений на два прямокутники двір, який виходив на Олександрівський проспект, дві вулиці і провулок. На проспект і вулиці виходили магазини, а в провулок – житлові будинки з усіма необхідними господарчими будівлями.Еволюція забудови ряду, її ущільнення видно на наступних планах Одеси – 1814 і 1820 рр.5-го серпня 1818-го року Одеський будівельний комітет слухав прохання одеського купця Василя Авчіннікова, в якому, прописуючи, що в силу затверджених Комітетом планів [забудови рядів], зазначених на височайше апробованому плані, з відкритого листа, виданого з Одеського городового магістрату 1800 року червня 30 дня Єлисаветградському купцеві Івану Замятіну для побудови в місті Одесі замість Червоних рядів житлового будинку в 2 кварталі довжиною 30 і шириною 15 сажнів, доставляє йому 1802 року липня 14 дня з купівлі від його Замятіна за 2.500 р. не відповідає височайше затвердженим, як з відкритого листа випливає, для побудови Червоних рядів планом, до того ж ще з бутового, дуже дрібного каменю і неміцної кладки в будові, по знятті зовсім непридатного, їм з зятем знову збудовано. Згідно поділу дісталося синам його під номерами в довжину по 3 сажні крамниці: Івану 11, 12, 13 і 14, Федору 15, 16, 17, 18, 19 і 20, оскільки вугільне місце вийшло в іншу вулицю, п’ять, разом Івану 4, а Федору 11 крамниць. На безперешкодне володіння діти його Іван і Федір відкритих листів не мають; надаючи плани і копії з документів, просить дітям його Івану і Федору про видачу кожному окремо відкритих листів, причому повернути плани і документи. З наданого подавачем Авчінніковим в копії відкритого листа видно, що 1800 року червня 23 дні Одеським городовим магістратом відведено Єлисаветградському купцеві Івану Замятіну місце для Червоних рядів у 2 кварталі завдовжки 30 і завширшки 15 сажнів; а по угоді, представленої в копії, зазначено,що 1802 року купець Іван Замятін продав поблизу Червоних рядів у 2 кварталі купцеві Василю Авчіннікову будинок одноповерховий за ціною 2.500 р. Комітетом ж це місце нікому не було відведено і на нього претензії немає. Визначили: хоча нині існуючому Комітету уповноваженого до забудови цього міста відомо, що купець Василь Авчінніков, знішши всю стару забудову, побудував на місці попереднього будинок з крамницями, однак Комітет знаходить за можливе дати документ на таке місце, яке було вже забудоване і продано з тими будовами».
Провулки за рядами (у випадку Авчинніковського він називався Брудним) виникли із-за потреби розширення забудови позаду крамниць. Під час забудови прирізувались частини колись ширших вулиць. Ці вулиці звужувались до провулків.В 1844 р. відбулись зміни фасаду будинку купця Івана Васильовича Авчиннікова за проектом архітектора Гаєта Даллаклава. До слова, він був власником ряду і будинку при ньому. Власник аргументував своє прохання: “по всій лицьовій стороні дому мого, згідно затвердженого начальством плану, влаштована при крамницях першого поверху з відкритими арками галерея, яка з самого свого початку і до цих пір не приносить ніякої суттєвої користі, а навпаки навіть…”.Навпроти Авчинніковського провулку була збудована Покровська церква однодвірців (старообрядців). В самому провулку і прилеглих кварталах компактно проживало багато старообрядців.В передвоєнні роки провулок, за тодішнім звичаєм перейменували в честь Ромена Роллана, а з весни 1945 року провулок носить ім’я командира розвідки артилерійського дивізіону Олександра Нечипуренка.В 1972 р. Аркадій Львов написав роман “Двір” про життя мешканців дворику при Авчинніковому провулку, 14 (наріжний з Троїцькою, 54).Автор довідки: Климчук Андрій -
-