Каплиця Святого Станіслава

  • 1

Place Category: Костели і каплиціPlace Tags: Бандурського Рівне, каплиці Рівного, каплиця Святого Станіслава і костели Рівного

Profile
Profile
Photos
Map
Reviews
Related Listing
  • Після смерті Миколи І і за директорування Олександра Дмитровича Туманова рівненські поляки користуються моментом і висовують колезького асесора Фортуната Фадейовича Погоського в якості ініціатора із заснування римо-католицької каплиці при Рівненській гімназії. Відтак 5-го травня 1855 року він подає лист директору гімназії з проханням побудувати капличку на місці, що «знаходиться на місці руїн оранжереї і згорілого сарая»[10]. Капличка мала будуватися за кошти пожертв учнів та їх батьків, а також зацікавлених жителів Рівного. Кошти побудови мали б скласти 800 карбованців, за сприятливих умовах закінчити будівництво планувалося за 6 місяців. 7-го грудня 1855 року Міністерством внутрішніх справ був даний дозвіл колезькому асесору Погоському на побудову каплички поблизу гімназії. Хоча в дозволі зазначалося «побудувати за власні кошти», але насправді на побудову збиралися кошти. До цього дозволу також було додано уточнення, що план каплиці мав бути розглянутий місцевою будівельно-дорожньою комісією. Ця комісія щодо поданого плану висунула наступні зауваження: «лицьовий фасад її (каплиці) за цим кресленням не лише непристойний для приміщення, в якому відбуваються богослужіння, але й є негарним; боковий фасад зовсім не відповідає лицьовому, він спроектований у зовсім іншому стилі, порівняно з першим, без пілястра, що є на лицьовому і з вікнами іншого типу і розміру, розміщеними вище, ніж на лицьовому фасаді. Окрім того хори в проекті, що підтримуються при ширині каплиці в 5 саженів всього лише двома тонкими стовпцями не є надійними». Після цього Комісія розробила новий проект каплиці в попередніх розмірах. Оскільки початкове місце побудови каплиці було обрано не зовсім вдало, її було вирішено звести в парку, що був побіля гімназії. Дозвіл на цю побудову був наданий 11-го квітня 1856 року генерал-губернатором князем Васильчиковим.
    Першу пожертву на майбутню каплицю в сумі 35 крб. вніс директор Туманов з коштів, що лишилися від спектаклю в клубі. Надалі цей таки Туманов звертається до Предводителів дворянства в різних повітах Волинської губернії із відозвою з проханням фінансово посприяти в побудові каплиці. Такий захід майже не мав результату, оскільки коштів майже надіслано не було. Лише в Острозькому повіті було зібрано 62 крб., в Заславському 9 крб., з яких 5 крб. дав предводитель; з Житомирського повіту 50 крб. надіслав сам предводитель. Кошти на побудову збиралися аж до весни 1857 року.


    Після того, як було зібрано невелику суму грошей (159 крб. 81 коп.) вирішили розпочати будівництво. Сама закладка побудови приміщення каплиці пройшла з великими урочистостями, як це видно із донесення директора Туманова управляючому Київського учбового округу від 29 травня 1856 року. Відтак в ній взяли участь окрім директора, настоятель Рівненського приходського костелаканоник Станіслав Мороз, виконуючий обов’язки інспектора гімназії, чиновники, учні гімназії, керуючий будівництвом колезький асесор Фортунат Погоський, почесні громадяни Рівного. Сам обряд закладання першого каменя в храм було здійснено директором Тумановим разом з власником м. Рівного кн. Казимиром Любомирським і Рівненським городничим. За загальною згодою храм було названо в ім’я Святого Станіслава. За побудовою каплиці окрім самого Фортуната Погоського спостерігав запрошений інженер, чиновник Києво-Брестського шосе Тейхман. Князь Радзивілл пожертвував для каплиці орган з приходського костелу у селі Шпанові, яке було його маєтністю. Фактично католицький храм при Рівненській гімназії став не каплицею, а римо-католицькою церквою або костелом.

    В 1862 році відбулася передача каплиці у відання Єпархіального Управління. Про це так пише Попечитель директору гімназії: «Луцько-Житомирська католицька Консисторія від 30-го квітня цього року повідомила про прийняття у відання Рівненського приходської церкви гімназійної каплиці. Разом з цим зроблено відповідне розпорядження на рахунок Божої Служби по неділях і в святкові дні для учнів гімназії». Таким чином з дирекції знімалася відповідальність за польський патріотизм і агітацію в каплиці, а також гімназія вже не мала вишуковувати на утримання каплиці кошти.
    Однак такий стан справ тривав недовго і вже в 1866 році каплицю було знову передано до гімназії. При цьому було зазначено особливі умови: «1) щоб процесії і похорони не проводилися в каплиці» і 2) пояснення кн. Ширинського-Шахматова: «святами визначено лише ті дні, в які гімназія звільняється від шкільних занять».
    Влітку 1890 року губернський архітектор Биков разом з учителем Анципо-Чикунським оглянули каплицю. Із складеного акту видно, що дах, покритий ґонтою прогнив, нижні опори з плином часу також пошкодилися, але сама будівля була ще доволі міцна. Каплицю відремонтували, зокрема замінили пошкоджені частини і пофарбували її сірою масляною фарбою.
    Каплиця продовжувала функціонувати після закриття Рівненського реального училища польською владою. Але до цих пір нез’ясованим лишається факт її знищення. Цілком можливо, що це відбулося в період з 1939 по 1941 рік.

    За Польщі адреса каплиці: Бандурського, 5

     

    Автор довідки: Климчук Андрій

  • No Records Found

    Sorry, no records were found. Please adjust your search criteria and try again.

    Google Map Not Loaded

    Sorry, unable to load Google Maps API.

  • Leave a Review

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *