Вулиця Острозька в Рівному в світлі нововиявлених документів

В попередній публікації ми вже торкалися питання локалізації міських брам та ратуші в Рівному.  Нещодавно були знайдені документи, дотичні вулиці Острозької у Рівному. Слід сказати, що питання визначення цієї вулиці лишається відкритим. Віднайдені документи стосуються далекого 1845 р. Тоді відбувався продаж двох сусідніх будинків по цій вулиці.

Перший з них належав Томашу (Хомі) Станіславовичу Висоцькому, який він продав звільненому від служби поручику і кавалеру Станіславу Івановичу Войціцькому (Войтицькому) та його дружині Регіні Станіславівні з Глинських Войціцькій. Цей будинок знаходився на передмісті поблизу застави, по Острозькій вулиці, яка вела «від казначейства по військовому тракту в містечко Межиріч».  В акті купівлі-продажу окреслено межі цієї ділянки: «південна – дорога від міста в Межиріч, східна – дорога, що веде на північ за місто, між будинком продавця Висоцького та селянки Мотруни Кудлатихи, північна – дорога, що веде від будинку дворянина Івана Дубинського до дороги, що веде з півдня на північ, західна – будинок селян Миколи і Мар’яни Хімиренків».  Продався дерев’яний будинок, в якому було 5 кімнат, так звана «людзька», комора, 2 льохи (один – мурований, а інший дерев’яний), окрім того в склад садиби входила кузня в куті садку, амбар та хлівчик.

В той же же час свою садибу продавало і згадане вище селянське подружжя Хімиренків. Тут теж був будинок, комора, льохи, конюшня та сад. Покупцем садиби стала Маріанна з Сікорських Паньковська. Як і в попередньому випадку описано межі садиби: «східна – будинок Висоцького, південна – поштова дорога від Острозької застави до Острозької брами прилягаюча, західна будинок колезького секретаря, чиншевика Антоновича, північна – ґрунти селянина Мойсея Дзівака».

На жаль, будь-яких фіксаційних описів Рівного цього періоду відшукати не вдалося. Достеменні і докладні реєстри датуються лише 20-30-ми роками ХХ ст. Звісно, що всі садиби по декілька разів з тих пір перепродувалися, крім того потерпали від пожеж і тому подібних катаклізмів. Порівняння із списками платників податків з нерухомості (вони фіксують лише частину садиб) рубежу ХІХ-ХХ ст не дали результату.  Одначе, згадка  в описах казначейства наштовхує на певні роздуми. Як відомо, воно існувало на перехресті теперішніх Соборної та 16-го липня вулиць. Пишучи про казначейство дослідники датують його побудову ХІХ ст. Теперішня вулиця 16-го Липня в джерелах згадується як Директорська. Одначе на ХІХ ст. така назва могла йти в ногу з часом. А раніше? Швидше за все, що вона була абсолютно іншою і цілком можливо саме вона й називалася Острозькою.

Висловлюємо подяку Рівненському обласному архіву за збережені документи.

Джерела: ДАРО, ф. 384, оп. 5, спр. 302.

Климчук Андрій

1 Comment

  1. […] для пошуку, як про ніде раніше не згадані вулиці Острозьку та Новодвірську (про неї якось окремо). Все лежить […]

Leave a Comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *