Весь світ 27-го січня поминає жертв  наймаштабнішої трагедії людства.  Відносно Рівного  ця трагедія чи найболючіша за всю історію. Важко повірити, що за короткий проміжок часу населення міста з 75 000-80 000 зменшилося до менше 20 000. З цим загинули цілі родини, цілі покоління та й Рівне стало не Рівним, бо втратило свою неповторну ауру того містечка, де мирно жили століттями євреї, українці та поляки…

Навіть найтрагічніші сторінки ми маємо знати, вшановувати пам’ять трагічно загиблих, а до особливих місць ставитися із шаною.  На жаль, навіть в новітній історії Рівного є багато «білих плям». Довгий час велися дискусії навколо місця, куди звели євреїв перед розстрілом в Сосонках.  Називалася ділянка навпроти теперішнього Свято-Покровського собору (фільм «Розстріляне місто») або району парку біля Палацу молоді  (Джеффрі Бердс «Holocaust in Rovno: The Massacre at Sosenki Forest, November 1941»), дехто з місцевих дослідників схилявся до думки про неіснуючу на той час Сінну площу.

Відповіді на ці питання були на поверхні і насправді були в документах про злочини гітлерівців ще за часів СРСР. Однак в той час про це ніхто не говорив, а на цьому місці збудували школу. Мова йде про неіснуючу тепер площу, яка в польський період називалася пляц Волі.

В свідченнях свідків голокосту в Рівному є конкретні вказівки, що мова може бути саме про цю площу, а не про яку іншу.   Абрам Кішнер пише, що на юдераті було вивішене оголошення з наказом прийти на вул. Ліса Кулі (Драй-Хмари). З цієї вулиці по Ворцеля (Гвардійська) було найшвидше і найпростіше відпровадити євреїв на пл. Волі.  Безпосередньо всі події бачив з вікна квартири по Замкненій (Херсонська), 3 бачив Юрек Новаківський.

Зараз це місце має адресу Видумка, 26 і тут приміщення школи. Звісно, що тут нема ніякої інформації, про трагічні події. На нашу думку тут потрібно встановити  пам’ятний знак або хоча б анотаційну меморіальну дошку.