Одним з місць міжвоєнної Варшави, де Зузанна Гінчанка проводила багато часу  була цукерня “Зємянська”. Тут збиралась письменницьке товариство, про що залишив свої спогади  Станіслав Пєнтак.

 

….Довгий крок, то кортикі – і от був на Мазовецькій. Власне, хтось вже був за нашим столиком. Отвіновські, Зузанна Гінчанка, деколи сам Гомбрович. Єжи Анджеєвський який рік, а може й півроку був залізним фаном ст – vjvtynfkmyj? zr gjdsnhz? dbgeh[yekj p rfdэолика Гомбровича, з’влявся з невеликим запізненням і тенденцію приводити когось із собою. Одного разу прийшов, навіть,  разом з Гальчинським, але таким п’яним, бешкетуючим, що наше товариство, яке було надто comme il faut моментально, як повітря випурхнуло з кав’ярні, пішло собі шукати іншого місця на світі.

Некоронованим кролем нашого столика був Вітольд Гомбрович, як боронився кпинів і глупств інших людей; першою дамою двору була прекрасна і талановита Зузанна Гінчанка, я – натомість першим пажем, Отвіновські – маршалковими. Єжи?.. Ні, Єжи не найкраще тут почувався,  тому незабаром відійшов.

Коментар і переклад: Климчук Андрій