До питання локалізації міських брам та ратуші

Якось поза увагою дослідників Рівного опинилося ринкове середмістя. Вже багато обговорено деталей стосовно будівель палацу, гімназії, в’язниці, окремих історичних будинків. При  цьому історичне «серце» міста ще з часів глибокого середньовіччя свого місця розташування не змінювало. На місці зникли частин в ХХ-ХХІ ст. ніхто вагомих археологічних досліджень не проводив. А саме тут може бути декілька культурних шарів і вагомий матеріал.

Дана публікація є спробою узагальнення картографічних і друкованих джерел з відповідними висновками та гіпотезами.

Найперші згадки про середмістя могли б бути в акті 1629 р., де нібито є перелік вулиць міста. Найперше на нього посилається двічі Я. Поліщук у книзі «Рівне: мандрівка крізь віки» на с. 33 та 36. В свою чергу він посилається на перший том «Архіву Сангушків» С. 54, однак, там вказаного документу нема. Наступні дослідники люблять лише передруковувати дані з цієї книги. Оскільки виявити текст цього акту поки не вдалося, тому говорити про його якусь практичну значимість для цієї проблематики не можна.

Описуючи не знайдений досі план Тоушера 1765 р. Т. Є. Стецький вже фіксує муровані магазині з ратущею. Дуже важливе зазначення двох брам. Одна з них тоно стояла на березі Усті по Пересопницькій. Можливо, що вона називалась Дубнівська або Луцька. Інша брама була навпроти, тобто, вона мала б бути по цій же теперішній Пересопницькій. Швидше за все, що мова йде про Острозьку браму.

Наступний план Бургіньйона датується 1797 р. Щодо центральної частини, мабуть, він не надто детальний. Наступний план кінця цього ж століття виділяє чіткіші межі кварталів і в цьому плані він набагато наближеніший до точних фіксаційних планів Жеромє.

Дещо схожі враження, як і Стецький мав  Юзеф Сенковський: «має багато єднопєнтрових [тут розуміється двохповерхових: партер – перший поверх і перше пєнтро-другий поверх] мурованих досить ладних; великий ринок; дві брами у формі луку (тобто овальне виконання) розташовані одна навпроти іншої.

Такі будинки могли бути зосереджені навколо ринку. Це відповідає традиціям міського будівництва, коли на першому поверсі були крамниці а на другому мешкання купця. Беззмінно цю забудову фіксують  усі плани.

В світлі нововиявлених документів стосовно існу.ючої забудови можна говорити про її походження щонайменше з кінця XVIII-поч. ХІХ ст. Ще задовго перед 1839 р. в одному з будинків (чи його частині)  мала бути міська тюрма.

Відносно всього вищезазначеного наразі має значення локалізація двох міських брам (їх швидше за все мало бути  3). Насамперед відомо, що вона має бути навпроти надрічкової на Пересопницькій. Швидше за все про неї є згадка в документах: «від Острозької брами по Великотрактовій вулиці». Наступне: в документах ХІХ-ХХ ст. пізніша площа  Старий Ринок має назву Брама. Відкритим питанням лишається локалізація третьої брами, а також ратуші.

Климчук Андрій

 

 

 

2 Comments

  1. […] дискусіях народжується істина. Після однієї з наших публікацій вдалося дійти до певної ідеї стосовно найдавнішого […]

  2. […] попередній публікації ми вже торкалися питання локалізації міських брам та ратуші в Рівному.  Нещодавно були знайдені документи, дотичні вулиці […]

Залишити відповідь до Вулиця Острозька в Рівному в світлі нововиявлених документів Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *