Книга про видатних поляків у Харкові професорки Любові Жванко

Żwanko Lubow. Wybitni Polacy i Charków: słownik biograficzny (1805–1918) / tłumaczenie: Tetiana Dowżok. Charków: Majdan, 2019. 396 s

У 2019 році побачило світ унікальна книга – словник про видатних поляків Харкова, яка є першим польськомовним виданням з окресленої тематики. Перше видання – україномовне побачило світ у 2018 році (Видатні поляки і Харків: біографічний словник (1805 ‒ 1918): монографія. Х.: Золоті сторінки, 2018. 408 с.). Видання, яке присвячено 100-річчю відновленню незалежності Польщі, опубліковано за підтримки Генерального консульства Республіки Польща у Харкові та Генерального консула Януша Яблонського, а також за сприяння Польського інституту в Києві. Друге видання профінансовано польським дипломатичним представництвом у Харкові.

У вступному слові Генеральний консул Республіки Польща у Харкові Януш Яблонський наголосив: «Я переконаний, що цю велику працю удокументування та збереження історичної пам’яті прo видатних поляків, пов’язаних з Харковом, належним чином оцінять нові покоління поляків і українців. Я радію, що ця публікація потрапить не тільки до науковців, але також до всіх тих, хто цікавиться історією Полонії Харкова та сходу України».

На сторінках словника постали 65 біографічних сюжетів поляків, яких доля в різний час пов’язала з містом, були один із фундаторів Польської держави Юзеф Пілсудський; художники Генрик Семирадський, Ян Станіславський, Болеслав Цибіс, Вінсент Слендзінський, Мар’ян Рузамський, Август Медвей; поет Леопольд Стафф; військові Ромуальд Трауґутт, Леон Бербецький, Йозеф Довбор-Мусницький; науковці Ігнацій Данилович, Антоні Пшеборський; учасник Варшавського повстання Ян Ґордзялковський; єдина жінка серед польських військовополонених, замордована в Катині, Яніна Левандовська і ті, хто своєю невтомною працею робив світ пересічних харків’ян більш комфортним, безпечним і прекрасним. Серед останніх – архітектори Здислав Харманський та Болеслав Міхаловський, лікарі Геогрій Полюта (старший) та Владислав Франковський, фотограф Альфред Федецький та композитор Константин Ґорський.

На сторінках Словника уміщено життєписи, по-перше, представників Полонії Харкова і, по-друге, видатних поляків, які на певному етапі свого життя були пов’язні з містом. Ступінь їх зв’язку визначається таким чином: Харків як місце народження, як місце навчання, як період життя і праці, як місце військової служби, як місце заслання, як тимчасовий притулок для біженця Першої світової війни.

Хронологічні межі Словника охоплюють період від початку ХІХ ст., коли до міста почали прибувати поляки, і до закінчення Першої світової війни, коли на політичну арену постімперського простору вийшли цілком інші гравці. З окупацією України більшовицькими військами та проголошенням Харкова у січні 1919 р. столицею маріонеткової радянської республіки, місто було охоплене хвилею червоного терору та мережею концентраційних таборів, а відтак чимало поляків наважилися на повернення на свою історичну батьківщину. Нерідко то було важке рішення, «рішення про повернення чи, радше, переїзд до Польщі після більшовицької революції, безсумнівно, було продиктоване не тільки бажанням зануритися у хвилю відбудови батьківщини після трьох поділів, а й очевидним страхом перед новою реальністю, яка народжувалася в пореволюційній Росії».

Збір матеріалів для Словника здійснено у рамках участі в авторки стипендіальній програмі Міністерства культури та національної спадщини Республіки Польща «Thesaurus Poloniae» (вересень – грудень 2016), координатором якої виступає Міжнародний центр культури в Кракові. Окремі матеріали стосовно творчості Болеслава Цибіса, Яна Станіславського та Мар’яна Рузамського зібрано в рамках наукового стажування при Нагороді імені Івана Виговського під патронатом Президента Республіки Польща Анджея Дуди (фундатор Нагороди – Студії Східної Європи Варшавського університету), здійсненого в Університеті Марії Склодовської-Кюрі (Люблін, жовтень – грудень 2017) та Яґеллонському університеті (Краків, січень –березень 2018). Робота велася у таких архівах, бібліотеках та музеях: Білосток (Галерея імені Слендзінських); Бидгощ (галерея сучасного мистецтва Окружного музею імені Леона Вичулковського); Варшава (Національна бібліотека Польщі, Національний музей у Варшаві, музей Варшавського університету, архів Варшавського університету, архів Академії образотворчих мистецтв); Вроцлав (музей князів Любомирських Національної бібліотеки імені Оссолінських (Оссолінеум), бібліотека кабінету графіки музею князів Любомирських); Ґданськ (Національний морський музей, Міський історичний музей міста Ґданська, бібліотека ПАН у Ґданську); Закопане (бібліотека та науковий архів Татшанського музею імені доктора Титуса Халубінського); Казімеж-Дольний (Надвіслянський музей); Краків (Наукова бібліотека Міжнародного центру культури, бібліотека Яґеллонська Яґеллонського університету, бібліотека Інституту Росії та Східної Європи Яґеллонського університету, бібліотека Польської академії знань та Польської академії наук, архів науки ПАН та ПАУ у Кракові, Національний музей у Кракові, Галерея польського мистецтва ХІХ століття в Сукенницях, музей Яна Матейки, музей історії міста Кракова); Лодзь (Музей мистецтв, Музей медичного університету в Лодзі); Люблін (Наукова бібліотека Університету Марії Склодовської-Кюрі, Люблінський музей, музей Католицького університету Іоанна Павла ІІ); Освенцим (Державний музей Аушвіц-Біркенау в Освенцимі); Тарнобжег (Історичний музей міста Тарнобжега); Торунь (головна університетська бібліотека Університету імені Миколая Коперника, Окружний музей, музей історії Торуня, Фундація генерала Ельжбети Завадської).

Книга розпочинається вступним словом Генерального консула Республіки Польща у Харкові Януша Яблонського, у якому наголошується на значенні книги для науковців України і Польщі. Далі – передмова, далі два розділи: «Полонія Харкова (1805–1918): окремі аспекти історіографії», «Полонія Харкова (1805–1918): штрихи до портрета» і біографічні нариси, у додатках уміщено таблиці будинків чотирьох польських архітекторів, які творили у Харкові, 36 копій картин шести видатних польських художників, джерела та література, основу якої складають польськомовні видання. Біографічні нариси стосуються наступних польських діячів:

Северин Потоцький / Seweryn Potocki herbu Pilawa (1762–1829)

Ян Вітковський / Jan Witkowski (1777–1844)

Ігнатій Данилович / Ignacy Daniłowicz (1787–1843)

Юзеф Єжовський / Józef Jeżowski (1793–1855)

Людвіг Млотковський / Ludwik Młotkowski (1795–1855)

Ґжеґож Гречина / Grzegorz Hreczyna (1796–1840)

Юзеф Коженьовський / Józef Korzeniowski (1797–1863)

Ян Криницький / Jan Krynicki (1797–1838)

Стефан Колумна Віґура / Stefan Kolumna Wigura (?–1841/1854)

Антоній Шагін / Antoni Szagin (1800–1842)

Александер Юліан Міцкевич / Aleksander Julian Mickiewicz (1801–1871)

Альфонс Валицький / Alfons Walicki (1806/1808–1858)

Карл Клаудіуш Вишневський / Karol Klaudiusz Wiśniewski (1805–1863)

Август фон Медвей / Augustyn fon Miedwiej (1814–1870)

Ян Фердинанд Ястржембський / Jan Ferdynand Jastrzębski (1814–1883)

Юзеф Пеховський / Józef Piechowski (1815–1891)

Едвард Фелікс Вінсент Островський /

Edward Feliks / Wincenty Ostrowski (1816–1859)

Антоній Роберт Станіславський / Antoni Robert Stanisławski (1817–1883)

Владислав Юрґевич / Władysław Jurgiewicz (1818–1898)

Наполеон Галицький / Napoleon Halicki (1818–1881)

Владислав Франковський / Władysław Frankowski (1819–1895)

Георгій Полюта / Jerzy Poluta (1820–1897)

Лев Ценковський / Leon Cienkowski (1822–1887)

Ромуальд Трауґутт / Romuald Traugutt (1826–1864)

Болеслав Міхаловський / Bolesław Michałowski (1830–1909)

Вінсент Леопольд Слендзінський / Wincenty Leopold Sleńdziński (1837–1909)

Мар’ян Кароль Дубецький / Marian Karol Dubiecki (1838–1926)

Генрік Гектор Семирадський / Henryk Hektor Siemiradzki (1843–1902)

Теодор Опеньховський / Teodor Opęchowski (1854–1914)

Ян Антоній Рапчевський / Jan Antoni Rapczewski (1855–1939)

Сергій Ястржембський / Sergiusz Jastrzębski (1857–1931/1934)

Юзеф Качинський / Józef Kaczyński (1857–?)

Зиґмунт Робак / Zygmunt Robak (1857–1925)  

Альфред Люціан Федецький / Alfred Lucian Fedecki (1857–1902)

Едвард Пекарський / Edward Piekarski (1858–1934)  

Юліан Пенський / Julian Pęski (1859–1920)

Костянтин Антоній Ґорський / Konstanty Antoni Gorski (1859–1924)

Мар’ян Юзеф Здислав Харманський /

Marian Józef Zdzisław Charmański (1859–1924)

Ян Станіславський / Jan Stanisławski (1860–1907)

Ян Ґордзялковський / Jan Gordziałkowski (1862–1944)

Єжи Броніслав Полюта / Jerzy Bronisław Poluta (1862–1919)

Броніслав Пржевальський / Bronisław Przewalski (1862–1933)

Владислав Кароль Ротгерт / Władysław Karol Rorhert (1863–1916)

Віктор Величко / Wiktor Wieliczko (1864–1923)

Зиґмунт Атаназій Мокржецький / Zygmunt Atanazy Mokrzecki (1865–1936)

Іван Красуський / Jan Krasuski (1865–1937)

Юзеф Довбор-Мусницький / Józef Dowbor-Muśnicki (1867–1937)

Юзеф Клеменс Пілсудський / Józef Klemens Piłsudski (1867–1935)

Антоній Боніфацій Пшеборський / Antoni Bonifacy Przeborski (1871–1941)

Густав (Август) Даниловський / Gustaw (August) Daniłowski (1871–1927)

Станіслав Фердинанд Серковський / Stanisław Ferdynand Serkowski (1871–1936)

Болеслав Шарецький / Bolesław Szarecki (1874–1960)

Леон Петро Бербецький / Leon Piotr Berbecki (1874–1963)

Юзеф Пожариський / Józef Pożariski (1874–1919)

Вінсент Томашевич / Wincenty Tomaszewicz (1876–1965)

Сергій Борткевич / Sergiusz Bortkiewicz (1877–1952)

Болеслав Яворський / Bolesław Jaworski (1877–1942) 

Стефан Ян Чарноцький / Stefan Jan Czarnocki (1878–1947)

Леопольд Генрік Стафф / Leopold Henryk Staff (1878–1957)

Олександр Ржепішевский / Aleksander Rzepiszewski (1879–1930)

Роберт Август Куницький / Robert August Kunicki (1880–1914)

Мар’ян Антоній Рузамський / Marian Antoni Ruzamski (1889–1945)

Болеслав Ярослав Цибіс / Bolesław Jarosław Cybis (1895–1957)

Яніна Моравська / Janina Morawska (1897–1970)

Яніна Антоніна Левандовська /Janina Antonina Lewandowska (1908–1940)

Словник в окреслених часових рамках, безумовно, не є повним висвітленням життєписів представників Полонії Харкова. Він – перша спроба зібрати у такий спосіб «під одним дахом» видатних і відомих, знакових і знаних поляків, які відіграли важливу роль в історії Польщі та Харкова. Проте авторка, для якої це перший досвід подібної роботи, має надію, що книга викличе зацікавлення та обов’язково знайде свого читача.

Авторка: Любов Жванко – професорка, докторка історичних наук, провідна фахівчиня науково-дослідного відділу Харківської державної зооветеринарної академії. Дослідниця історії біженства, соціальної історії Першої світової війни та Української революції 1917–1921 рр., міграційних процесів у Європі в ХХ–ХХІ ст., історії Полонії на Слобожанщині. Учасниця та ініціаторка міжнародних проектів, серед яких: «Уся Європа в русі: Велика війна та її біженці 1914–1918» (Манчестер, 2014–2017); «1914–1918–Online» (Берлін, 2014), «Польське біженство в Росії в роки Першої світової війни» (Люблін, 2016). Проходила наукові стажування у провідних університетах Польщі (Краків, Люблін, Торунь). Авторка близько 200-т наукових праць, опублікованих в Україні та за кордоном (Велика Британія, Польща, Німеччина, Латвія, Литва, Франція, Японія, РФ, до 2014 року), зокрема книг: «Wybitni Polacy i Charków: słownik biograficzny (1805–1918)» (Харків, 2019), «Видатні поляки і Харків: біографічний словник (1805‒1918)» (Харків, 2018),«Біженці Першої світової війни: український вимір (1914-1918 рр.)» (Харків, 2012); «Біженство Першої світової війни в Україні. Документи і матеріали» (Харків, 2009). Співавторка низки колективних монографій, зокрема: Europe on the Move: The Great War and Its Refugees» (co-ed. Peter Gatrell, Liubov Zhvankо, Manchester University Press, 2017, 2019),  Intellectuals and World War I. A Central European Perspective, edited by Tomasz Pudłocki and Kamil Ruszała (Krakow: Jagiellonian University Press 2018); Uchodźstwo polskie w Rosji w latach I wojny światowej (Wydawnictwo UMCS, Lublin 2016).

Жванко Любов Миколаївна: презентація книги «Видатні поляки і Харків: біографічний словник» в Одесі, 14 вересня 2018 року

Ч.1. https://www.youtube.com/watch?v=2-ZAbCdKqOg

Ч.2. https://www.youtube.com/watch?v=mXv6-oaS9rM&t=470s

Leave a Comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *