• Будинок, де мешкала родина Блажейовських

    Будинок побудований і зданий до вжитку 15-го січня 1930 р. Разом з двома сусідніми утворює єдиний блок. Власниця Гохберґ Рахіля. В будинку мешкав адвокат Болеслав Блажейовський з родиною, тут мав свій кабінет. За свідченнями нащадків походив з Поділля, в міжвоєнний період мешкав в Рівному. Син Болеслава і Анни Блажейовських був Read more [...]

  • Будинок Стефана Чопчиця

    Будинок був збудований на місці старого дерев'яного будинку. Ділянка раніше належала Яну Страшевському, а в 30-х рр. ХХ ст. її купив Стефан Чопчиць. Автор проекту - луцький архітектор Казимир Школьницький. Будинок на 2 поверхи.2 кімнати з боку провулку також містились в сутерині. На першому та другому поверсі було запроектовано по 1 квартирі. В кожній квартирі був кабінет, спальня, їдальня, кухня та ванна суміщена з туалетом. За Польщі адреса будиеу: Берка Йоселевича (Стара), 75.

  • Римо-католицький цвинтар в Радомишлі

    Поляки (римо-католики) здавна становили значну частину населення міста. Відомо, що на місці частини теперішньої вулиці Присутсвєнної існував чи ненайдавніший цвинтар. Існуююче кладовище засноване в першій половині  ХІХ ст. Цим же періодом датуються деякі гробівці,  найсвіжіші поховання датуються кінцем 1970-х рр. ХХ ст. Раніше цвинтар розташовувався на безпосередній околиці міста, зараз з усіх боків тут новіша забудова.

  • Житловий будинок

    Існуючий зараз будинок був збудований ще в ХІХ ст., в 1899 р. він вже точно існував разом з підвалом під ним. Окрім нього ще була дерев’яна офіцина з боку вул. Німецької (Французької). В 1891 р. садибу на розі Аптекарської і Французької вулиць Вітельський Павло Павлович купив у якогось Скірута. В Read more [...]

  • Миква в Тучині

    Будівля микви була збудована щонайпізніше в ХІХ ст. Була частково дерев’яною, частково з вогнетривких матеріалів. Розміри будівлі: 20,4х12,5х2,7 м. За карткою на страхування у власності лазні зазначено ще один дерев’яний будинок розмірами 16х6 м. Миква містилась в єврейському кварталі містечка, на неіснуючій зараз вул. Лазенковій, 10. Будівля складалась з наступних Read more [...]

  • Житловий будинок Естери-Леї Вайнсберґ

    Існуючий і нині будинок Естери-Леї Вайнсберґ  під колишніми адресами Яґеллонській, 91f (Жеромського 14), а зараз  по вул. Крилова був споруджений в 1936 р. В процесі будівництва співвласницею будинку щодо 1/5 стала  Крейна Юз. Будинок споруджувався на викупленій в Розалії  Стаковської землі. Оскільки ділянка була дуже невеликих розмірів, тому форма будівлі – прагнення з найбільшою користю використати цю площу. З боку вулиці в подвір’я вела наскрізна брама. Одна сходова клітка  виконана в овальному вирішенні, на кожному поверсі одна квартира мала окрему ізольовану сходову клітку. Всього в будівлі розплановано 5 квартир. В проект пізніше вносилися дрібні правки. Архітектор – Тадеуш Садковський. 

  • Осібняк Дмитра Григоровича-Барського

    Осібняк Дмитра Григоровича-Барського  по вул. Банковій 7b(7)  почав споруджуватись в 1935 р. Очевидно, що власник належав до відомого роду Григоровичів-Барських. Його ім’я та прізвище співзвучні з відомим  київським адвокатом, пізніше – емігрантом, але підтвердження, що мова йде про одну й ту ж особу нема. Будинок споруджувався, як і ряд сусідніх будівель на ділянці, викупленій із земель Леона і Марка Кронштейнів.  На першому поверсі будинку запроектовано великий кабінет, кухню з їдальнею, на другому – спальні.  Дослідниця Ольга Михайлишин відзначає поєднання в будівлі гладких оштукатурених стін з відкритою цегляною кладкою.  Архітектор: В. Стахович.

  • Будинок Димів

    Будинок Ушера Зейлика (Зиґмунта) та  Естери Димів є частиною однієї будівлі на розі теперішніх вул.  С. Бандери та Потапова.  За Польщі адреса – Банкова 5  (7). Ділянку Дими набули в Леона та Марка Кронштейнів. В самому будинку була наскрізна брама, яка вела у внутрішній двір. На першому поверсі було запроектовано Read more [...]

  • Будівля казначейства та кінотеатру ім. Фрунзе

    Одноповерховий цегляний будинок був збудований у 1904 році для розміщення тут казначейства міської Думи. З приходом радянської влади тут спочатку діяв клуб інвалідів, а з  1925 р. кінотеатр «Зоря». Непристосоване приміщення не відповідало потребам закладу, в наступні роки його було розширено  добудовою.Друга реконструкція будівлі відбулася вже після закінчення Другої світової війни. На початку листопада 1953 року оновлений кінотеатр запрацював: було облаштовано два зали – великий на 516 місць, і малий – на 150 місць, обладнані зручними кріслами. Також реконструйовано фасад, організовано буфет, кімнату для куріння, проведено газ для опалення кінотеатру у зимовий період. Із просторого вестибюля глядач потрапляв до великого, зі смаком оформленого фойє. Очікуючи початку кінофільмів, глядач тут міг відпочити.Кінотеатр пропрацював в цьому приміщенні під назвою імені Фрунзе до січня 2013 р. Зараз тут спортивна школа ім. В.О. Лонського.