•  

    Синагога Герцберга

    Дуже зруйнована, але вціліла  ринкова забудова за радянської влади була передана під відновлення Рівненській швейній фабриці. Серед інших споруд тут була також синагога Герцберга,  зараз вона має адресу Пересопницька, 49, багато містян тут традиційно купують сир і ковбаси, оскільки в ній розташований ринок «Пересопницький» . З точки зору історії релігійності Read more [...]

  • Житловий будинок

    Будинок споруджений за типовим проектом Банку господарства крайового – установи, яка займалася кредитуванням побудови житла. За часів Польщі будинок мав адресу – 13-ї Дивізії, 46. Власником був Андрюшенко Олександр. Висловлюємо подяку Державному архіву Рівненської області за збережені документи.   Автор довідки: Климчук Андрій

  • Пошта (будинок Меєра Сегала)

    Відомо, що в середині ХІХ ст. пошта в Рівному розміщувалася приблизно по теперішній вул. Гетьмана Мазепи (парний бік), ближче до перехрестя з вул. Симона Петлюри. Будівля згоріла під час пожежі, коли вигоріла вся центральна частина Рівного, включно з давньою Свято-Воскресенською церквою. Впродовж кількох десятиліть пошта функціонувала за адресою вул. Третього Травня (Шосова), 92 (54). Будинок належав Меєру Сегалу.

  • вулиця Поштова

    Історична назва вулиці – Новий Світ. За німецької окупації – Сальського. За радянських часів називалася спочатку Олеко Дундича, пізніше і дотепер – Поштова. З кінця ХІХ ст. на цьому місці був проїзд, а всі будинки мали нумерацію № 56 і відносилися до Шосової (3-го Травня). Забудова вулиці датується в основному міжвоєнним періодом. Заможні містяни тут охоче селилися, вулиця була в середмісті і водночас була тихою і затишною.

  • Садиба Герца-Меєра Пісюка

    Від початку ХХ ст. і до 30-х рр. цього ж століття родина Пісюків була однією з найвпливовіших, заможніших і успішніших в Рівному. У їхній власності перебувало одне з найбільших підприємств Рівного – пивоварний, дріжджовий та ректифікаційний завод «Бергшльос». Поруч з цим родина відзначалась меценатництвом – підтримувала ряд єврейських товариств, утримувала домову божницю навпроти їхній садиби. Цей будинок мав адресу Ягеллонська, 9 та існував ще порівняно нещодавно.

  • Будинок рабіна Шмуля Ліпстук-Рабіновича та божниця Камінікера

    Будинок належав рабіну  Шмулю Ліпстук-Рабіновичу. Його було споруджено наприкінці 20-х рр. ХХ ст.  За зовнішніми ознаками автором проекту міг бути архітектор Гжегож Пресс. Допоки не виявлено справи на спорудження цього будинку. Окрім житлової  частини на 2 поверхи позаду будинку в напрямку р. Усті швидше за все містилася домашня синагога Ш. Read more [...]

  • Будинок і фабрика вати Пінхоса Ґеціка

    Будинок – типовий зразок архітектури єврейських кварталів Рівного. Напівпідвал та перший поверх були муровані, другий поверх, а фактично житлове піддашшя – дерев’яне. Вірогідно його було споруджено на рубежі ХІХ ст. Власник - Пінхос Ґецік. За Польщі адреса: вул. Берка Йоселевича, 22.

  • 7-микласна загальноосвітня школа № 1

    Один з навчальних закладів Дубна міжвоєнного періоду. Перший проект побудови приміщення під школу був розроблений в 1928 р. рівненським архітектором М. Вейтко. Порівняння з світлиною міжвоєнного періоду та теперішнім виглядом будівлі можна зробити висновок, що за побудову було взято цей проект. Однак, будівля по головному фасаді мала бути значно довшою: по обидва боку мали бути частини шириною в три вікна. На північ від них відходили два крила, найдовше з них було ліве (на один поверх). Коротше праве, як і вся будівля – трьохповерхове.

  • Будинок Хани Ґуз та Леї Бірштейн

    Будинок – один з вцілілих з-поміж колишньої ринкової забудови Здолбунова. Побудованого його було в 1929 р. Проект його досить цікавий: посередині знаходилася вхідна брама в дворик, з якого можна було вже потрапити до помешкань. З боку вулиці справа і зліва були розташовані симетрично магазини. Кожною половиною будинку володіли окремі власники: Хана Ґуз та Лея Бірштейн. Згодом окремі частини будинку отримали свої номери: 8 та 8а. Будинок зведено за проектом техніка Турчинського.

  • Кінотеатр «Corso» («Promień»)

    Кінотеатр містився по вул. Гандльовій (тепер – Івана Мазепи), 18. Розташовувався в глибині садиби З. Флегера. Швидше за все приміщення кінотеатру було збудоване ще за часів Російської Імперії. Довгий час кінотеатром володів Зенон Флегер, називався він тоді «Corso». Окрім показів кінокартин тут також виступали різноманітні театральні колективи.