•  

    Будинок Пасаманіків

    Будинок був запроектований на місці старих дерев’яних будинків Дувіда та Йовеля Пасаманіків. Хоча звіт про закінчення будівництва було подано в 1929 р., але роботи продовжувались  до кінця 1930-х. В 1937 р. сусіди Пасаманіків Зафрани скаржились на те, що ті почали спорудження балкону. Встановлені рейки  заходили на територію садиби Зафранів.Збереглося фото, яке демонструє будівництво цього будинку. Позаду видно лазню Зафранів. На другому поверсі видно  рейки під балкон, що свідчить про відхилення від початкового проекту.Будинок мав адресу: Понятовського, 12/14.

  • Приватна російська змішана гімназія для православної молоді

    Гімназія вважала себе правонаступником Рівненського реального училища. Утримувалася за кошти російського населення Рівного. На початку 20-х рр. розміщувалася у різних приміщеннях міста.Гімназія розміщувалася з 30 вересня 1925 р. по вул. 13-ї Дивізії, 53.  Споруда не збереглася. Зараз на цьому місці знаходиться магазин «Фокстрот» та банк «Аваль». Приміщення школи було двоповерховим, дерев’яним. Будівлю побудовано спеціально для навчального закладу на пожертви місцевих росіян. Поки що не вдалося виявити креслень на  побудову цієї споруди. Cудячи з фото на другому поверсі одного з крил будівлі була капличка. Про це свідчить купольне завершення дашку увінчане православним хрестом. 16-го грудня 1927 р. представники Рівненського російського православного товариства Інна Прохорова, Ізмаїл Чернов, Володимир Стокаліч, Євген Сєніцький, Іван Копилов придбали в парафії Рівненського Собору частину їхньої садиби на розі вул. 13-ї Дивізії та Литовського провулку (вул. Дільна).  Таким чином Товариство стало власником і землі і приміщення гімназії. Мовою навчання була російська, викладалась польська, французька, німецька, англійська, латинь, а також церковно-слов'янська. Працювали кращі вчителі - Г.Косміаді, І.Куліш та ін. Директорами гімназії у цей період були С.Апошанський, О.Юшкевич, С. Лобачевский.Своє пряме призначення приміщення гімназії виконувало під час німецької окупації та в 40-50-х рр. за радянської влади.

  • Рівненське ґетто

    Ґетто в Рівному було створене в грудні 1941 р. з числа нерозстріляних євреїв. за даним перепису в січні 1942 р. тут проживало 5355 євреїв. За адресами абсолютна більшість в географічних межах ґетто. Лише поодинокі особи мешкали в окремих будинках міста. У ґетто був призначений Юденрат з 12-ти осіб. Головами Юденрату Read more [...]

  • Вулиця Абрамовича

    Зараз неіснуюча вулиця. Була утворена під час впорядкування забудови вулиць Червоної (Берка-Йоселевича) та Ковальської. Була тупиковою, впиралась в берег Усті, мала проїзд до вул. Обводової (Окружної). Ймовірно була назва на честь Вітольда Абрамовича - політичного та суспільного діяча Віленщини. Забудова вулиці суттєво постраждала під час Другої Світової війни. За часів німецької окупації називалася Паперовою. Так називали переважно запроектовані вулиці. Станом на кінець 1949-1950-х рр. частково ще існувала забудова, в т. ч. 2 синагоги. Під час вивчення забудови втрачених кварталів Рівного було точно локалізовано розташування самої вулиці та синагог при ній.

  • вулиця Воля

    Одна з найдавніших вулиць передмістя Воля. Спочатку називалася Томарівським провулком - від вулиці Томарівської (теперішньої Дорошенка). В польський час називалася Пекарською. За прізвищами власників нерухомостей тут переважно проживали євреї. Раніше забудова була значно щільнішою, по обидва боки вулиця мала набагато більше номерів нерухомостей. деякі з них відносилися до сусідніх 3-го Травня і Гусиної. Поміж Пекарською і Гусиною була коротка вуличка Кут, яка зараз не існує. На вулиці існувала синагога "Комерційна". Фактично навпроти в будинку родини Бланк також знаходився приватний дім молитви. На будівлі колишньої "Комерційної" синагоги була меморіальна дошка Лідії Лісовській, а сама вулиця була названа в її чсть. Зараз тут розміщена анотаційна дошка про район Волю.

  • Будинок Сруля-Арона Фінкельштейна

    Дерев'яний будинок був збудований впродовж 1923-1924 рр. в наступні роки зазнавав перебудов: з боку вул. Міцкевича фасад було на суцільні вітрини і двері до магазинів. З боку теперішньої Соборної до цього будинку впритул з Поштамтом добудовано магазин. В будинку мала аптеку Кіршон Ела, а магазин Арндт. Будинок був знесений під час добудови крила Головпошти з боку Міцкевича. Висловлюємо подяку Державному архіву Рівненської області за збережені документи.

  • Будинок купця Станіслава Кондрацького

    Будинок ймовірно існував ще в середині ХІХ ст. Відомо, що ним володів дубнівський купець Станіслав Кондрацький. В 1875 р. його вдова Марія Зіновіївна продала Стефаній Францівній Ропсик. Одна з квартир (2 кімнати з кухнею) в цьому будинку шляхом заповіту перейшла у власність Марії Генріхвни Лабе (Лобе). Цю квартиру раніше займав Read more [...]

  • Осібняк адвоката Арістакіса Харасаджіанца

    Будинок споруджувався в 1934 р. на викупленій в сусіда Сруля-Мойше Лащавера вільній ділянці. Автор проекту був інженер Кокозов. В процесі будівництва було внесено деякі корективи. Швидше за все будинок поєднував в собі житло і робоче місце адвоката. На першому поверсі був кабінет. Про самого Арістакіса Харасаджіанца відомо небагато. В 1932 р. він був віце-головою Російського благодійного комітету в Дубно.

  • Вулиця Ніколауса Арндта

    Попередні назви вулиці - Гаупвахтна або Вартова. Сама назва свідчить про давнє походження цієї вулиці. Гаупвахтнами раніше називали міські стражниці. До впорядкування забудови до вулиці належали деякі бічні вулиці. Зокрема, під № 26 фігурувала садиба Зафранів, яка пізніше почала відноситися до вулиці Переца. В міжвоєнний час дерев'яну забудову Гаупвахтної площі було знесено і на місці страґанів побудовані критий ринок (Галі торгові). Це був свого роду перший торгівельний центр. Раніше вулиця Вартова була досить чималою, простягалася від вул. 3-го Травня і закінчувалася понад колишнім руслом річки. По парній мала 28 номерів, по лівій - 49. Забудова вулиці була серйозно зруйнована під час Другої світової війни. Пізніше в радянський час було збудовано нові будинки. Довгий час вцілілий відрізок вулиці не мав жодної назви, лише в 2018 р. йому надано назву Ніколауса Арндта. На одному з будинків (соборна, 156) встановлено меморіальну дошку. Арндти в Рівному володіли декількома будинками, в т. ч. торгівельним по вул. 3-го Травня, по Пілсудського (В. Чорновола), 58/58а Ніколаус Арндт (1928.12.19, Рівне - 2016. 05.02, Візентгайт) - німецький архітектор, історик і місцевий політик.

  • Будинки по 3-го Травня, 180-186

    Ряд будинків торгівельного призначення. Раніше мали адресу №-го Травня, 134 і ними володіли Й.-Л. та Е.-Х. Краснополі. Коли кожним магазином почали володіти окремі особи, кожному було надано окремі номери. Будинки постраждали під час бомбардування та були знесені.