•  

    Вулиця Абрамовича

    Зараз неіснуюча вулиця. Була утворена під час впорядкування забудови вулиць Червоної (Берка-Йоселевича) та Ковальської. Була тупиковою, впиралась в берег Усті, мала проїзд до вул. Обводової (Окружної). Ймовірно була назва на честь Вітольда Абрамовича - політичного та суспільного діяча Віленщини. Забудова вулиці суттєво постраждала під час Другої Світової війни. За часів німецької окупації називалася Паперовою. Так називали переважно запроектовані вулиці. Станом на кінець 1949-1950-х рр. частково ще існувала забудова, в т. ч. 2 синагоги. Під час вивчення забудови втрачених кварталів Рівного було точно локалізовано розташування самої вулиці та синагог при ній.

  •  

    вулиця Воля

    Одна з найдавніших вулиць передмістя Воля. Спочатку називалася Томарівським провулком - від вулиці Томарівської (теперішньої Дорошенка). В польський час називалася Пекарською. За прізвищами власників нерухомостей тут переважно проживали євреї. Раніше забудова була значно щільнішою, по обидва боки вулиця мала набагато більше номерів нерухомостей. деякі з них відносилися до сусідніх 3-го Травня і Гусиної. Поміж Пекарською і Гусиною була коротка вуличка Кут, яка зараз не існує. На вулиці існувала синагога "Комерційна". Фактично навпроти в будинку родини Бланк також знаходився приватний дім молитви. На будівлі колишньої "Комерційної" синагоги була меморіальна дошка Лідії Лісовській, а сама вулиця була названа в її чсть. Зараз тут розміщена анотаційна дошка про район Волю.

  •  

    Будинок Сруля-Арона Фінкельштейна

    Дерев'яний будинок був збудований впродовж 1923-1924 рр. в наступні роки зазнавав перебудов: з боку вул. Міцкевича фасад було на суцільні вітрини і двері до магазинів. З боку теперішньої Соборної до цього будинку впритул з Поштамтом добудовано магазин. В будинку мала аптеку Кіршон Ела, а магазин Арндт. Будинок був знесений під час добудови крила Головпошти з боку Міцкевича. Висловлюємо подяку Державному архіву Рівненської області за збережені документи.

  •  

    Будинок купця Станіслава Кондрацького

    Будинок ймовірно існував ще в середині ХІХ ст. Відомо, що ним володів дубнівський купець Станіслав Кондрацький. В 1875 р. його вдова Марія Зіновіївна продала Стефаній Францівній Ропсик. Одна з квартир (2 кімнати з кухнею) в цьому будинку шляхом заповіту перейшла у власність Марії Генріхвни Лабе (Лобе). Цю квартиру раніше займав Read more [...]

  •  

    Осібняк адвоката Арістакіса Харасаджіанца

    Будинок споруджувався в 1934 р. на викупленій в сусіда Сруля-Мойше Лащавера вільній ділянці. Автор проекту був інженер Кокозов. В процесі будівництва було внесено деякі корективи. Швидше за все будинок поєднував в собі житло і робоче місце адвоката. На першому поверсі був кабінет. Про самого Арістакіса Харасаджіанца відомо небагато. В 1932 р. він був віце-головою Російського благодійного комітету в Дубно.

  •  

    Вулиця Ніколауса Арндта

    Попередні назви вулиці - Гаупвахтна або Вартова. Сама назва свідчить про давнє походження цієї вулиці. Гаупвахтнами раніше називали міські стражниці. До впорядкування забудови до вулиці належали деякі бічні вулиці. Зокрема, під № 26 фігурувала садиба Зафранів, яка пізніше почала відноситися до вулиці Переца. В міжвоєнний час дерев'яну забудову Гаупвахтної площі було знесено і на місці страґанів побудовані критий ринок (Галі торгові). Це був свого роду перший торгівельний центр. Раніше вулиця Вартова була досить чималою, простягалася від вул. 3-го Травня і закінчувалася понад колишнім руслом річки. По парній мала 28 номерів, по лівій - 49. Забудова вулиці була серйозно зруйнована під час Другої світової війни. Пізніше в радянський час було збудовано нові будинки. Довгий час вцілілий відрізок вулиці не мав жодної назви, лише в 2018 р. йому надано назву Ніколауса Арндта. На одному з будинків (соборна, 156) встановлено меморіальну дошку. Арндти в Рівному володіли декількома будинками, в т. ч. торгівельним по вул. 3-го Травня, по Пілсудського (В. Чорновола), 58/58а Ніколаус Арндт (1928.12.19, Рівне - 2016. 05.02, Візентгайт) - німецький архітектор, історик і місцевий політик.

  •  

    Будинки по 3-го Травня, 180-186

    Ряд будинків торгівельного призначення. Раніше мали адресу №-го Травня, 134 і ними володіли Й.-Л. та Е.-Х. Краснополі. Коли кожним магазином почали володіти окремі особи, кожному було надано окремі номери. Будинки постраждали під час бомбардування та були знесені.

  •  

    Будинок Ровенських

    Цей будинок, як і сусідній, де була синагога Герцберга може бути одним з найдавніших в Рівному. Швидше за все, що саме про цей будинок йдеться в документі від 7-го жовтня 1853 р., коли Срулеві Зільбербергу кн. Любомирський відвів ділянку землі, яка складається: «якщо від Острозької брами по Великій Трактовій вулиці на ліво між синагогою, побудованою купцем Лейбом Герцбергом і його Зільбербергом будинком довжиною 5 аршин і шириною 2 аршини 5 вершків». Сам будинок міг існувати ще задовго перед 1853 р. Наступні документи щодо цього будинку відносяться до 1897 р., коли ним почали володіти Сруль Лейбович і Хана Мошківна Ровенські. На жаль, поки що не вдалося знайти прямих свідчень про перехід власності від Зільбербергів до Ровенських. Після смерті подружжя Ровенських до початку другої світової війни ним володіли їх нащадки. До будинку належала також ділянка, чка відносилася до Старого Ринку (Брами).

  •  

    Будинок Товариства споживачів (Бранд Естери-Малки)

    Будинок знаходився на розі вул. 3-го Травня, 59 та Заблоцького, 5. Судячи з фото спочатку був одноповерховим. Швидше за все ще до 1918 р. було добудовано другий поверх та облаштовано піддашшя. За часів Російської Імперії будинком володіло Рівненське товариство споживачів, в польський час власницею була Бранд Естера-Малка. Їй належав магазин хутряних виробів по 3-го Травня, 111. На першому поверсі будинку були магазини Амброжевича та Р. Міторая. Північно-східну частину будинку на другому поверсі займала канцелярія нотаріуса Віктора Тиньовського. 8-го жовтня 1937 р. сталася неприємна ситуація - в канцелярії обвалився 1 м. кв. тиньку з гіпсовою ліпниною на стелі. Травми отримав візний Теодор Костецький. Лише після цього випадку власниця взялася за ремонт будівлі. Будинок був ймовірно зруйнований під час Другої світової війни.

  •  

    Будинок Сіркісів

    Будинок був збудований ще до Першої світової війни, оскільки тоді сильно постраждав внаслідок бойових дій.Мав адресу Сурмицька, 9, згодом - Матчинського, 21. В 1930-1932 рр. за проектом інженера Францішка Кокєша було здійснено ґрунтовний ремонт будівлі.Зовнішні стіни було отиньковано, будинок позбувся популярних в Російській Імперії рис "цегляного" стилю. В середині будівлі було замінено несучі внутрішні стіни з дерев'яних на муровані. Також було замінено нові дерев'яні міжкімнатні стіни, двері та вікна, в деяких кімнатах замінено підлоги. Будинок отримав нове пічне опалення, було облаштовано 2 нові балкони. Загальна сума ремонту склала 13 000 злотих. Після смерті Мойше Сіркіса в 1932 р. будинок перейшов у власність його дітей: Хаїма-Хаскеля та Уделі. Будинок зберігся.