Будинок Банку господарства крайового

  • IMG_20180328_153044
  • IMG_20180328_153037
  • IMG_20180328_153254
  • pid4
  • IMG_20180328_110222
  • IMG_20180328_110543
  • IMG_20180328_110350
  • pid3
  • pid5
  • pid1
  • pid2

Place Category: Державні установи, Банки та фінансові установи, and БудинкиPlace Tags: Банк господарства крайового, Каган Борух, and Кагани

Profile
Profile
Photos
Map
Reviews
Related Listing
  • Будинок в середмісті, один з найкрасивіших споруд в цій дільниці Рівного. Присутній на багатьох світлинах, були спроби подати його історію. Багато відомостей про нього є в архівних матеріалах, співставлення усіх даних дає можливість вибудувати чітку картину про нього та приносить низку цікавих подробиць.

    Побудову першого поверху цієї кам’яниці можна датувати, як мінімум кінцем ХІХ ст.  Принаймні в 1903 р. ним володів Цал Мірочник (Муравчик). В наступні десятиліття було здійснено добудову другого поверху. Однозначно можна сказати, що він з’явився ще до встановлення польської влади. Інакше такі б матеріали були б в справі на це домоволодіння.

    За Ц. Мірочником (Муравчиком) наступним власником став Борух Каган, який купив в 1923 р. будинок за 50 000 000 марок. В 20-30-ті рр. цей будинок мав трьох власників, які ним лише володіли і здавали в оренду під крамниці та під кабінети Банку господарства крайового – фінансової інституції, яка займалася кредитуванням економіки Волині та розбудовою приватних домоволодінь. Тож в цей час ним володіли наступні особи: Бренер Перля(вул. Галлера, 36), Каган Лейбіш (Тиха, 8) та Каган Реґіна (13-ї Дивізії, 6). На цей час в ньому було 2 квартири, 6 кімнат під магазини та 17 приміщень  в оренді банку. Банк окрім того займав приміщення в підвалі під архів, а в дворі існували гаражі для службового транспорту.

    Зручне розташування цього будинку на перетині двох  жвавих міських артерій: 3-го Травня та 13-ї Дивізії сприяли  розвитку торгівлі.  Деякі заклади тут існували  десятиліттями. З таких довгожилів була друкарня Фойгеля і Літвака, яка мала вхід з боку вул. 13-ї Дивізії. Також тут працювала книгарня Шимона Бібера, кошикарська крамниця Ц. Томчинського і Спілки. В. Цесельський мав перукарню, а Л. Осецький працював кравцем. Один з магазинів продавав свіжу молочну продукцію безпосередньо від виробника. Світлина з рекламною вивіскою цієї крамниці свідчить про те, що вона швидше за все була неоновою. Прості бляшані чи дерев’яні таблички не потребували якихось особливих дозволів.

    В 1937 р. спроба замінити вхідні двері до фруктової крамниці в сутеринах, які там існували до того разом з входом закінчилися судовою тяганиною. Один із співробітників опечатав проведення будівельних робіт під приводом того, що не було відповідного дозволу  для проведення таких робіт. Будівельники ж разом з сторожем будинку зірвали пломби.  Пізніше всіх трьох в 1939 р. Окружний суд покарав за цей злочин на 8 місяців арешту.

    Не забарилась і скарга  представників власників будинку. Борух Каган, який працював в якості інженера слушно зазначав, що до проведення такого дрібного ремонту, як заміна дверей ніяких дозволів від міської влади не потрібно.

    Наступним кроком з боку міської влади в цій справі був припис повністю зліквідувати вхід до сутерин з боку вул. 13-ї Дивізії. Власникам наказували засипати вхід землею, утрамбувати її, а зверху покласти бетонні плити під хідник. Такі заходи необхідно було зробити, бо вхід займав половину ширини хідника.  Воєводське управління в Луцьку, куди скаржились власники будинку, залишило в силі вимоги міської влади Рівного.

    Незадовго до приходу в Рівне перших «совєтів» наприкінці липня 1939 р. власники будинку отримали від Будівельного відділу Маґістрату дозвіл на ґрунтовний ремонт будинку. Вимоги міської влади при цьому стосувались впорядкуванню головного та бічного з боку 13-ї Дивізії фасадів.  При цьому він мав позбутися всіх архітектурних оздоб, зміни мали зазнати дощовідвідні рури. За побажанням керівника Будівельного відділу будинок мав набути шляхетних рис, а всі проектні роботи мали зробити майстри мулярської справи.  Чи взагалі було розпочато якісь  ремонтні роботи сказати важко.

    Під час німецької окупації будинок займала військова комендатура.

    Змінювались  десятиліття і влади, незмінною лишалась доля цього будинку – функція адміністративної  і торгівельної споруди. Зараз тут мирно співіснують магазин сиру в підвальчику та Рівненська митниця ДФС, яка займає  обидва поверхи.

    Висловлюєм подяку Державному архіву Рівненської області за збережені документи.

     

    Джерела:  ДАРО, ф. 31, оп. 1, спр. 1585.

    ДАРО, ф. 32, оп. 6, спр. 88.

    Автор довідки: Климчук Андрій

  • No Records Found

    Sorry, no records were found. Please adjust your search criteria and try again.

    Google Map Not Loaded

    Sorry, unable to load Google Maps API.

  • Leave a Review

    Your email address will not be published. Required fields are marked *