Палацик “на Гірці”

  • palac1
  • palacyk
  • palacyk2
  • palac3

Place Category: Палаци та замкиPlace Tags: Бургіньйон і князі Любомирські

Profile
Profile
Photos
Map
Reviews
Related Listing
  • Появу палацику на Гірці пов’язують з іменем Фрідріха (Фредерика) Любомирського. В  друкованих виданнях фігурувала теза, що він був збудований самим князем для проживання, оскільки той не хотів мешкати в великому родинному палаці. При цьому дослідники сходилися на думці, що цей, по суті, дрібномагнатський палацик аж ніяк не відповідав статусу і поважності роду Любомирських.

    8-го березня 1840 р. Фрідріх Любомирський переписав на свого сина маєтності, які складалися з Рівненського та Олександрійського ключів.  Собі та дружині Кларі до смерті лишив села Колоденку і Білу Криницю (Гелесин), палацик на Гірці та 3900 рублів сріблом з річних міських прибутків від шинкарства. В цьому документі конкретно зазначено, що князь собі залишає «будинок, що називається Гірка, придбаний у дворян Бургіньйонів з будівлями і садом, які до нього належать, пасовищем і тополевим садом».

    Відомо, що Жану (Яну) Якубу Бургіньйону  в 1816 р. вже було 50 років і в цей час він ще проживав в Рівному. Швидше за все продаж будинку Любомирським відбулася вже після цієї дати. Архітектор разом з родиною міг на схилі літ податися на батьківщину. Разом з тим в документі зазначено, що палацик купувався в «дворян Бургіньйонів», тобто продавцями могли виступати і  його нащадки.

    Досить характерно і властиво, що, як людина творча, Бургіньйон обрав для побудови свого  помешкання тиху і затишну місцину Рівного. Разом з цим палацик і своїми розмірами і побудовою відповідав статусу особистого архітектора князя.

    На жаль поки що не вдалося віднайти описів палацику. Тим не менше є малюнок художника Наполеона Орди, датований другою половиною ХІХ ст. На основі цього малюнку Роман Афтанази дає таку характеристику палацику: «мав вигляд невеликого, партерового [одноповерхового – прим. перекладача], майже сільського дворику. Вхід до нього, подібно, як і в оранжереї [оранжереї палацового комплексу Любомирських – прим. перекладача] було зроблено при одній з коротших сторін. Поперед фасаду суттєво виступав портик, який підтримували 4 колони і 4 пристінні. Колони підтримували балкон, оточений кованою балюстрадою. При тривісній центральній частині по довжині фасаду, скерованої до легкоспадаючого саду виступала широка і глибока тераса, покрита хвилястим дашком. Тут, як і в оранжереї, але набагато скромніші були дві напівкруглі колони  тосканського ордену з пілястрами. На терасу з салону вели три напівкруглі замкнуті porte-fenêtre [тип дверей – прим. перекладача]. Від тереси в парк вели кам’яні сходи, які розширювалися додолу.

    Це був швидше сад зі старих дерев, з добре доглянутими газонами і клумбами, оточений довкруг штахетами. По обидва боки від палацику були офіцини, зведені без конкретного стилю, які були призначенні для проживання слуг, кімнати гостей та для кухні».

    Щодо датування побудови палацику, то можна сміливо припускати, що вона відбулась одразу ж по прибутті Бургіньйона до Рівного. Зважаючи на знахідки підземель ХVIII ст. на цьому місці ці два факти сходяться. Вже розкопані підземелля, попри скептицизм частини суспільства можуть мати продовження в інших частинах міста. Принаймні їх спорудження, як льохів тепер вже  Жаном Бургіньойоном для власного вжитку не витримують ніякої критики.

    Наступні покоління Любомирських проживали вже в цьому палацику. З часом, очевидно, вони весь комплекс розбудували. Сюди ж вони перенесли ряд мистецьких збірок, рештки бібліотеки. З часом рід все більше бідніє, в 20-30-ті роки ХХ ст. Любомирські проживали вже будівлі, в якій також містилася їх адміністрація. За джерелами того періоду це був будинок на 28 кімнат, частково одноперховий і частково двохповерховий.

    За часів відновленої Польщі споруди на Гірці використовувалися для різноманітних потреб. Після того, як в Рівненського реального училища було відібрано приміщення (теперішній Рівненський краєзнавчий музей), то тут певний час працювала новостворена російська приватна гімназія.

    24 жовтня 1925 р. тут почав працювати Рівненський окружний суд, який функціонував аж до 1939 р.  Містився він в окремому приміщенні, яке було частково одноповерховим, а частково двохповерховим. В численних дерев’яних будиночках  тут швидше за все проживали працівники суду зі своїми родинами.

    Висловлю подяку Державному архіву Рівненської області за збережені документи.

    Джерела:

    ДАРО, ф. 384, оп. 5, спр. 1431

    ДАРО, ф. 384, оп. 5, спр. 1432.

    Roman Aftanazy. Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej.Vol. 5: Województwo wołyńskie, 1994. – S.  420-423.

     

  • No Records Found

    Sorry, no records were found. Please adjust your search criteria and try again.

    Google Map Not Loaded

    Sorry, unable to load Google Maps API.

  • Leave a Review

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *