Постать Олександра Цинкаловського в науковому середовищі міжвоєнної Польщі

Період міжвоєнної Польщі в житті Олександра Цинкаловського був дуже важливим. Справа в тому, що на цей момент значна частина історичної Волині (крім Житомирщини та півночі Хмельниччини) перебувала в складі Речі Посполитої, тобто науковець мав можливість безпосередніх досліджень на місцях. На жаль, надалі він був відірваний від рідної землі, а отже проводити подальші дослідження в такій площині.

Юнацькі роки Олександра Цинкаловського були тісно пов’язані з Варшавою. У 1925-1929 рр. він навчався у Варшавському університеті на богословському факультеті. Згодом здібний юнак став співпрацівником місцевого археологічного музею. За завданням музею часто виїжджає в експедиції на Волинь, Полісся, Підляшшя, проводить археологічні дослідження, обстежує пам’ятки історії та археології. Результати своїх досліджень О. Цинкаловський популяризує у наукових виданнях На основі своїх знахідок та за вивченням писемних і друкованих джерел під час навчання в університеті захистив магістерську роботу «Сліди християнства на Волині до князя Володимира», в якій науково довів, що християнство поширювалося на Волині ще до прийняття у 988 році. В 1937 р. праця побачила світ друком [3].

Слід сказати, що в своїй ще студентській, але вже вперше науковій праці Олександр Цинкаловський підкреслює унікальність волинських храмів періоду діяльності Св. Мефодія та Кирила. Предметом дослідження стали ротондові церкви у Володимирі та Зимному,  тези цього ґрунтовного дослідження були надруковані в часописі «Церква і нарід» в 1938 р.

В середовищі науковців Волині міжвоєнної Польщі постать Олександра Цинкаловського була вагома і поважна. Так, він був делегатом Польського археологічного музею на Волинське воєводства з 1933 р. Слід зазначити, що призначення Цинкаловського делегатом мало свої труднощі. Тогочасне керівництво Володимир-Волинського староства, зокрема, В. Унятицький був проти цього, аргументуючи, що «Цинкаловський мав зв’язки з націоналістми та тісно співпрацював з музеєм НТШ у Львові». На цей момент для Романа Якимовича переважили наукове значення постатті Цинкаловського та його потенціал молодого, але вмілого археолога і в своїй тонкій дипломатичній відповіді Староству він наголосив на внеску і діяльності молодого вченого для польської археології вцілому [5, 85, 89].

На цьому справа з намаганнями усунути Олександра Цинкаловського з цієї посади не закінчилася. В 1938 р. З. Ревський на усне побажання Міністерства Релігії і публічної освіти пише, що є підозра у діяльності Цинкаловського на користь НТШ. Це він аргументує появою на шпальтах «Записок НТШ» дослідження «Матеріали до археології Володимирського повіту» та наявністю великої кількості пам’яток з теренів Волині в інвентарі нових набутків Музею НТШ [5, 90]

Попри всі труднощі Олександр Цинкаловський, як делегат Музею в рамках існування Речі Посполитої працював аж до вибуху Другої світової війни. За цей час йому вдалося побувати в 144 населених пунктах. Частково інформацію про ці знахідки можна знайти на шпальтах тогочасної польськомовної преси. Короткі замітки вміщені в органі Товариства польських археологів «Z Otchłani Wieków» [2], яке почало виходити з 1926 р. Хоча ці публікації і не підписані, дуже вірогідно можна припустити, що їх подавав саме Олександр Цинкаловський.

Найвідоміше дослідження в рамках цієї діяльності –вивчення поховання в Рудці Кременецького повіту. Директор Музею Роман Якимович делегував його для вивчення території поховання з метою можливості дозволу подальших дорожніх робіт. Для цього вченому було виділено 100 злотих. Листування та інші документи відносно цієї знахідки в Рудці зберігаються в окремій папці в Археологічному Музеї. Знахідка і дослідження проведені Олександром Цинкаловським на місці стали результатом публікації на сторінках «Життя Кременецького». Автор не лише детально описує знахідки з поховання, але й дає коротку характеристику іншим виявленим похованням на Волині, торкається таких поховань на інших теренах України.

Саме під час праці в якості делегата Музею в Олександра Цинкаловського виникла ідея  підготовки історико-краєзнавчого та економічного словника Волині. Вона повстала як наслідок усвідомлення того, що фактично відсутня будь-яка література для орієнтування  в терені в усіх галузях краєзнавчих знань [1, 17].

Перед Другою світовою війною Олександр Цинкаловський став директором краєзнавчого музею в Крем’янці, який спочатку функціонував при Крем’янецькому ліцеї, а згодом став самостійною установою. Дослідники спадщини О. Цинкаловського вважають саме довоєнні роки праці в Кременеці найбільш плідними в його науковій діяльності. Результати цих робіт пізніше, уже в післявоєнний час, знайшли відображення в наукових публікаціях О. Цинкаловського, коли він був секретарем Польського Археологічного Товариства в Кракові.

В кременецький     період Олександр Цинкаловсьукий опублікував ряд своїх досліджень на шпальтах наукового часопису «Życie Krzemienieckie» [4].

Література

  1. Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся (Краєзнавчий словник – від найдавніших часів до 1914 року) – Т. 2. – Вінніпег, 1986. – 600 с.
  2. Cynkałowski A., Cmentarzysko kultury łużyckiej w Młyniskach w pow włodzimierskim // Z Otchłani Wieków: pismo poświęcone pradziejom Polski, – – Tom 10, Nr. 3. – S. 51.
  3. Cynkałowski A., Ślady chrześcianstwa na Wołyniu do ks. Włodzimierza Wielkiego 981. – Warszawa; Uniwersytet Warszawski, 1937. – Magisterska dyplomowa praca z 1930.
  4. Cynkałowski A., Ziemia krzemieniecka w świetle archeologji // Życie krzemieniecki. – 1939. – Nr. 4. – S. 119-126.
  5. Piotrowska D., Z działalności instytucji II Rzeczypospolitej chroniących zabytki archeologiczne na Zachodniej Ukrainie // Przegląd Archeologiczny. – 2006, vol. 54. –  61-98.

Климчук Андрій

Leave a Comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *